Кожен знає про чудовий Оксфордський словник чи блискучий словник Дворецького. Проте, працюючи з середньовічними текстами, стикаєшся з лексикою, суттєво відмінною від античної. Слова ті самі, а значення інші. Як бути?
http://ducange.enc.sorbonne.fr/
Це, на мою думку, найкращий варіант для дослідника середньовічних текстів. Приклади тут наведено з агіографічної літератури, папських булл і трактатів богословів найкращої доби в історії людства, тож заплутатися в сенсах та контекстах стає неможливим. Можна просто знайти тексти з потрібним словом і за контекстом зрозуміти, що автор під ним розумів. Іншими словами, не словник, а мрія.
Теж дуже гарний словничок: хоча він і не зосереджений спеціально на середньовічній лексиці, вона в ньому присутня поряд з античною; є також і пошук текстів з потрібним словом, і багато чого іншого.
Маю надію, що той, хто потребує хороший словник середньовічної латини (але не знає, де його взяти), випадково натрапить на мій допис. Чомусь саме сьогодні відчув бажання його опублікувати – можливо, це я інтуїтивно чую, що комусь він потрібен.
(Картинка – “Одруження короля Генріха І з Анною Ярославною” з “Великих французьких хронік”. Зробив це фото у музеї на другому поверсі Брами Заборовського. Додав сюди просто для атмосфери 🙂 Зауважу, що церемонія шлюбу відбулася в Реймсі у 1051 р.).
PS. Додаю сюди також відносно невеличкий (у порівнянні зі словником Шарля дю Канжа), але теж дуже корисний словничок вельмишановного Яна Фредеріка Нірмеєра. Якраз на той випадок, коли з тих чи інших причин користуватися онлайн-ресурсами незручно 🙂
PPS. Другим файлом додаю ще одну цікаву книжечку: лексикон латинський Є. Славинецького та лексикон словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського. Звісно, до обсягу словника того ж Нірмеєра їй далеко, але вона може виявитися дуже корисною, якщо випадає щаслива можливість читати якраз не латинські, а давньоукраїнські філософсько-богословські тексти XVIІ-XVIII ст. Власне, з цих двох лексиконів я частіше звертаюся якраз до словника словено-латинського, бо, читаючи тогочасні переклади з латини, буває складно зрозуміти ті слова, якими українські інтелектуали передавали ті чи інші схоластичні поняття.
Блоґ Олександра Артамонова 