Адсон із Монтьє-ан-Дер. Книжечка про Антихриста

Найдосконалішій королеві, чия королівська гідність є знаною, любимій Богом, тій, яку шанують і народ, і святі, матері монархів та водительниці святих [дів], володарці Герберзі, брат Адсон, найменший з усіх її слуг, зичить слави та миру на віки вічні.

Коли, володарко-матір, я отримав паросток Вашого милосердя, я назавжди став Вашим вірним та надійним слугою в усіх справах. Тому, якими б нікчемними не були перед Богом моління, мною виголошувані, все ж, за Вас і за вашого чоловіка володаря короля, а також про те, щоб сини Ваші були невразливими, до милосердя Божого закликаю, і щоб Ви з гідністю зберегли у цьому житті повноту влади, і щоб Вас після цього життя Бог взяв на небо, аби Ви щасливо правили поруч з ним. Ми точно знаємо та віримо: якщо Господь дасть Вам процвітання, а синам Вашим довшого життя, то і величній Церкві Божій, і нашому релігійному стану дасть Він все більше і більше зростати. Цього я, вірний Вам, бажаю і дуже жадаю; тож, якби міг я збільшити Ваше королівство, то з повною охотою я б це зробив; однак, оскільки зробити таке я не в силах, буду молити Господа про здоров’я Ваше та Ваших синів, щоб милість Його Вас в усіх Ваших справах випереджала, і щоб слава Його благочестиво та милосердно за тими справами слідувала; щоб Ви, спрямовані мандатом Божим, могли здійснити будь-яке добро, яке схочете, щоб була Вам дана корона царства небесного. Тож, оскільки ви маєте благочестиву схильність слухати Писання і часто звертаєтеся до нашого Спасителя, також знаєте Ви про нечестивість та переслідування Антихриста, однак – не про його могутність та походження, про що мене, слугу Вашого, Ви вдостоїли честі знати; тож, я побажав вам написати дещо, і частково розповісти істину про Антихриста, хоча Ви й не потребуєте, щоб я Вам про це розповідав, оскільки маєте поруч надзвичайно розумного пастиря господнього Рорікона, найславетнішого зерцала всієї мудрості та красномовства навіть усієї нашої епохи.

Перш за все, нам необхідно пояснити, чому Антихриста так називають. Це тому, що в усьому він буде протилежністю Христа. Христос прийшов скромним, пришестя ж того буде гордим; Христос прийшов звеличувати принижених та виправдовувати грішних; той, навпаки, принижених знищить, а грішних піднесе, нечестивих звеличить і постійно вестиме за собою пороки, протилежні чеснотам. Закон євангельський зруйнує, поклоніння демонам у світ поверне, шукатиме власної слави і всемогутнім богом себе назве. Тож, цей Антихрист має безліч помічників у своєму невір’ї, багато з яких передують йому в часі: такими були Нерон, Антіох, Доміціан. Ми знаємо також і багатьох інших Антихристів нашого часу; кожна людина – хоч світська, хоч церковна, хоч монастирська – що живе неправедно та порушує закон свого стану (ordinis sui), і блюзнірствує, ніби чинить добре, є Антихристом та помічником Сатани. Однак, повернімося до походження Антихриста.

Хоча, як вже було сказано, [я описую його,] беручи за приклад Христа, насправді, я нічого не вигадую; пильно перечитавши аутентичні книжки, я знайшов все, про що тут написано.

Тож, як кажуть наші авторитети, Антихрист народиться з народу юдейського, з племені Дана, відповідно до сказаного в пророцтві: «нехай буде Дан гадюкою при дорозі, зміюкою на стежці; вона кусає коня в ногу, і падає його вершник навзнак» (Бут. 49:17)[1]. Тож, дійсно сяде змій при дорозі і перебуватиме на стежці, і того, хто йтиме стежкою праведності, вкусить і мучитиме отрутою свого зла.

Так, народиться він від союзу батька та матері, як і інші люди – не так, як вигадують про народження від самої лише діви, і не від єпископа та монахині, як деякі безглуздо вважають, але від найпорочнішої шльондри та найжорстокішого негідника. Він буде зачатим у повноті гріха, сформованим у грісі та народженим у грісі. В повній відповідності до свого походження, диявол одразу ж увійде до черева своєї матері – голова гордині, вчитель помилок, повнота зла. Поставлений високо, як сказав блаженний Григорій, не втратить природу своєї могутності, навіть якщо впаде. Тож, той, чия сила не проявляється і зараз не є проявленою, утримується в кайданах за божественним волінням. Потім той звільниться та вийде, і силами своїми жахливим чином звабить народи. Це буде той, про кого казав Йоан: «і побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй. І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв’язав його на тисячу років; а коли скінчиться тисяча років, буде випущений сатана з темниці своєї, і вийде зваблювати народи» (Одкр. 20:1-2, 7-8). Він – цар над усіма синами гордині, чия сила завжди буде з тим.

Ввійде в черево матері своєї, і силою диявола буде ніжитися та хвилюватися, і сила диявола завжди буде з ним.

Так, у [черево] матері Господа нашого Ісуса Христа увійшов Святий Дух, і захистив її своєю силою, і запліднив її своєю божественністю,  і коли Він народився, був Він божественним та святим; так і диявол увійде в матір Антихриста, і всю її заразить, всю її [собою] огорне, усією нею оволодіє, і буде панувати над усією нею і зсередини, і ззовні, тож, за допомогою людини, зачне вона від диявола, і той, що народиться, стане повнотою тривоги, повнотою зла, повнотою погибелі.

Через те той називатиметься сином погибелі, оскільки, в тій мірі, в якій зможе, він погубить рід людський, і сам в кінці-кінців загине.

Ви почули про те, яким чином він народиться – тепер послухайте про місце, де [це відбудеться]. Як Господь і Спаситель наш передбачив для себе Віфлеєм – що там заради нас він прийме людську природу (humanitatem assumere) і вдостоїть те місце своїм народженням, так і диявол знає підходяще місце [для народження] тієї втраченої людини, яка зветься Антихристом – де має постати корінь усього зла; йдеться про місто Вавілон; так, у цьому місті,  столиці Перського царства, народиться Антихрист; і кажуть, що в містах Витсаїді та Хоразині він виховуватиметься та житиме: ці [міста] Господь засудив у Євангелії, кажучи: «горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо!» (Мт. 11:21; Лк. 10:13). Так, матиме Антихрист магів та ворожок, чаклунів та чарівників, і провидців, які його, натхненні дияволом, виховуватимуть та навчатимуть, і сповнюватимуть всіма неправедними, хибними та нечестивими мистецтвами: і духи зла завжди будуть з ним (indivisi) і будуть його вождями, товаришами та соратниками. Після того він прийде до Єрусалиму, понищить різними катуваннями всіх християн, яких не зможе навернути, і влаштує собі трон у святому храмі. Він відбудує зруйнований храм, побудований Соломоном Богові – відбудує та відновить його за власним баченням, і в ньому возсяде, і Сином Бога всемогутнього себе вважатиме.

Королів та князів, перш за все, наверне, а з їхньою допомогою – і їхні народи. Істинні місця, якими проходив Господь Ісус Христос, і сам пройде, та спочатку знищить те, що нагадує про Господа. Після цього розішле послів та проповідників своїх по всьому світі. Проповідь та могутність його простягнуться від моря до моря – від крайнього сходу до крайнього заходу, від крайнього півдня до півночі. Покаже він також багато знамень та див, величних та нечуваних. Покаже жахливе сходження вогню з неба, розквіт та зростання дерев, хвилювання й миттєве заспокоєння моря: так, він надаватиме природі різноманітних форм, спрямовуватиме води в протилежні напрями; керуватиме коливанням та рухом повітря,  і зробить інші численні та приголомшливі дива: мертвих воскрешатиме – звісно, обманюючи людей, які – навіть обрані Богом – помилково вважатимуть, ніби він на таке здатен.

Однак, він спотворюватиме істину та обманюватиме: магічним мистецтвом та ілюзіями він введе людей в оману, як Сімон-маг їх ошукав, коли, замість того, щоб вбити його, вбили барана. Таку безліч величних знамень побачать навіть досконалі та обрані Богом люди, які, втім, сумніватимуться, що той є Христом, який, згідно зі Святим Письмом, прийде наприкінці світу. Всі ж ці хибні дива, витворені завдяки диявольським закляттям, грішники та невірні вважатимуть істинними. Він влаштує переслідування по всьому світі (sub omni caelo) проти християн та всіх обраних. Боротиметься він проти вірних трьома засобами: терором, дарами та дивами. Він подарує всім віруючим в нього золото та срібло в достатку, бо в час його всі приховані скарби будуть знайдені.

Тих, кого дарами не підкупить, терором підкорить; кого ж не зможе перемогти терором, знаменнями та дивами до себе схилить; кого ж і знаменнями, і всіма дивами не зможе ошукати, жорстоко закатує на смерть. Такі там будуть муки, яких не було ніколи на землі, жоден народ такого не чинив до того часу. Тоді ті, що будуть в полі, хай втікають в гори, кажучи: «упадіть на нас і разом сховайте нас», і той, хто на даху, нехай не спускається до свого дому, щоб взяти щось звідти, бо схоплять його (Мт. 24:16 і далі). Тоді кожен вірний християнин, якщо такий знайдеться, або Бога зречеться, або залізом, або палаючими печами, або зміями, або звірями, або якимось іншим видом катувань буде знищений, якщо встоїть у вірі.

Ці жахливі та страшні муки триватимуть три з половиною роки. Тоді для обраних дні будуть вкорочені (Мт. 24:22); втім, хоча Господь і вкоротить дні, мало хто вціліє (vix salva esset omnis caro). Цей час, коли постане Антихрист  і коли час судного дня наблизиться, описано наступними словами Апостола Павла: «Бо спершу настане відступництво й виявиться чоловік безбожний, син погибелі» і т. д. (ІІ Сол. 2:3). Втім, ми знаємо, що після Грецького царства, а також після Перського царства, в яких свого часу пульсувала велика слава і квітла велика сила – після цих царств, врешті-решт, виникло Римське царство, яке силою своєю перевершило всі інші царства і правило всіма царствами: народи всіх країн корилися Риму та платили йому данину. Так, Антихрист не з’явиться у світі, допоки не здійсниться відступництво, тобто, поки всі земні царства не вийдуть [зі складу] Римської імперії, якій вони спочатку підкорялися. Тож, час ще не настав, оскільки, хоча ми й бачимо Римську імперію майже повністю (in maxima parte) зруйнованою, досі є франкські королі, які зберігають Римську імперію, через що гідність Римської імперії не гине, оскільки вона перебуває в королях. Так і вчителі наші кажуть, що один з франкських королів відновить Римську імперію, і що станеться це незабаром; і буде він найвеличнішим з усіх королів, і керуватиме царством своїм правовірно (fideliter), прийде в самий Єрусалим і на Оливній горі скіпетр та корону залишить. Тоді й настане кінець та завершення Римської та християнської імперії, згідно з пророчими словами Апостола, за якими Антихрист вже близько, і скоро відкриється той чоловік гріха (тобто,  Антихрист), який виглядатиме, як людина, але буде джерелом всіх гріхів і сином погибелі, тобто, сином диявола не за природою, але через наслідування, бо цілком сповниться волі диявола; бо повнота диявольської могутності  та всього генія зла перебуватиме у ньому: в ньому будуть сховані всі скарби зла та неправедності.

Той, про кого йдеться, є ворогом Христа Бога і всіх членів [тіла] Його. Той, що знесеться, зросте над всіма в гордині, і Богом наречеться над всіма святими, які, згідно зі Псалмоспівцем, богами названі («Я мовив – ви боги» (Пс. 81:6)), над всіма богами народів, тобто Геркулесом, Аполлоном, Зевсом, Меркурієм, яких язичники мають за богів. Над усіма цими богами возвиситься Антихрист, бо виглядатиме найбільшим та наймогутнішим з них; і не лише над ними, але й над тими,  кому варто вклонятися, тобто, над святою Трійцею, якій одній лише належить служити та молитися як Творцеві всіх творінь. Так, він себе возвисить і сяде в храмі Бога, називаючи себе Богом. Як ми вже вище зауважили, він, народжений у Вавілоні, прийде в Єрусалим та збере натовп навколо себе, кажучи юдеям: «я – обіцяний вам Христос, який прийшов заради блага вашого, щоб вас, перебуваючих у розсіянні, зібрати та захистити». Так, зібравшися та вважаючи, ніби вони приймають Христа, приймуть вони диявола. Як Господь сказав юдеям в Євангелії: «в ім’я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли» (Йн. 5:43).

Сяде Антихрист в храмі Бога, тобто, в святій Церкві, бажаючи всіх християн зробити мучениками; і возвиситься, і звеличиться, і буде в ньому диявол, голова всього зла, який є царем над усіма синами гордині: так, не раптово і не неочікувано прийде Антихрист,  і майже весь рід людський своєю хибою згубить, а після його приходу будуть послані в світ два великі пророки Єнох та Ілля.

Так і в сибілічних віршах маємо [пророцтво про те], що в час передбаченого царя, чиє ім’я буде «С.», царя усієї Римської імперії – великого зросту, прекрасного на вигляд, шляхетного характером і гарно складеного в усіх членах свого тіла – з’являться великі багатства, і земля плодоноситиме, і за модій пшениці даватимуть динарій, і так само буде з вином та олією. Тоді прийдуть з півночі наймерзенніші народи, яких цар Александр відділив [стіною] – Гог та Магог. Це [люди] дванадцяти царств, число яких подібне піску морському. Коли почує про це римський цар, усіма своїми військами їх переможе, і розіб’є їх, і винищить їх. Він завжди триматиме перед очима слова Писання: цар римський підкорить собі всі царства земні. Всі острови та міста спустошить, всі храми ідолів зруйнує і всіх язичників закличе до хрещення, і в усіх храмах поставить хрест Христовий. Юдеї ж тоді навернуться до [віри в] Господа: «того часу Юда спасеться, Єрусалим житиме в безпеці» (Єрем. 33:16). А через дванадцять років свого правління прийде в Єрусалим і там, як було сказано, зніме діадему та віддасть царство християнське Богові Отцю та Синові його Христу Ісусу, і славним буде його похорон.

Тоді будуть послані в світ два великих пророки, Ілля та Єнох, які, супроти волі Антихриста, будуть вірних божественною зброєю захищати, і наставляти, і втішати, і готувати обраних до війни. Вчити та проповідувати будуть три з половиною роки; синів же Ізраїлю, скільки б їх у той час не було, ці двоє великих пророків та вчителів навертатимуть до благодаті віри, і під тиском натовпу залишатимуться неушкодженими в колі обраних. Так здійсняться слова Писання: «хоч би число синів Ізраїлю було, як морський пісок, тільки останок спасеться» (Рим. 9:27). Коли ж, після трьох з половиною років, вони завершать свою проповідь, невдовзі розгоряться Антихристові гоніння, і на кого він свою зброю скерує,  того вб’є, як ми читаємо в Одкровенні: «коли сповнять свідчення своє, звір, що виходить із безодні, воюватиме з ними і переможе їх і вб’є їх» (Одкр. 11:7). Їх, дійсно вбитих, за три дні Господь підніме. Після того, інших переслідувач або віддасть на смерть від меча, або зробить відступниками.

Коли цих двох буде вбито, він переслідуватиме інших мучеників і або прославить їх, або зробить відступниками; і хто в нього увірує, той креслення знаку його прийме на чоло своє.

Однак, якщо вже ми сказали про його походження (principio) та життя, то скажемо і про його кінець. Так, цей Антихрист, син диявола і всього зла найгірший майстер (artifex), промучивши весь світ великими гоніннями три з половиною роки, і людей Божих різними покараннями стративши, і стійких у вірі мучеництвом увінчавши, прийде на останній суд Бога над ним, за словами блаженного Апостола Павла: «якого Господь умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого» (ІІ Сол. 2:8).

Духом уст своїх,  силою присуду свого, Господь Ісус знищить його; так, архангел Михаїл знищить його, силою Божою він помре у Вавілоні на троні своєму, на тому місці, куди зійде Господь з небес. Бо таким буде сяйво величного приходу Христа, що від блискавки божественного світла все нечисте від страху згине, ніби нечистоти, що раптово покидають черево.

Деякі вчителі,  як сказав папа Григорій, передають: Звісно, (з Антихристом) буде покінчено нерукотворним чином (sine manu), бо ані через війну ангелів, ані через свідчення святих,  але лише через пришестя самого Судді,  в устах якого дух вічний,  він вмре.

Тоді, сказано, прийде Антихрист на верхівку гори тієї, тобто горної провінції, тобто на верхівку Оливної гори, яка славиться тим, що з неї Господь і Спаситель зійшов до Отця, і ніхто не зможе допомогти Антихристу, проти якого лютує Господь. І кажуть, що Антихрист загине там, де Господь зійшов на небеса, що Архангел Михаїл знищить його на Оливній горі, коли той буде в своїх шатах на троні на тому місці, звідки Господь зійшов на небеса: може бути і так, і так, бо якщо Михаїл,  прийшовши від особи Бога на суд, вб’є того, то це станеться не його [Михаїла] силою, але Божою силою та Божим судом.

Тож, ми маємо твердо вірити,  що коли Антихриста буде вбито, судний день не почнеться одразу, і що тоді Господь не прийде на суд; однак, згідно з книгою Даниїла, ми маємо розуміти, що Господа закликатимуть прийти та принести покарання протягом сорока днів.

Так, за сорок днів прийде Господь до обраних, щоб здійснили вони кару.

Не одразу прийде на суд,  але чекатиме Господь, щоб, як ми читаємо в Даниїла, зваблені [Антихристом] прийняли покарання. Після того, як скінчиться покарання, в ту ж саму мить – а коли, думаю, ніхто не знає,  бо відбудеться це за волінням Бога, який судитиме світ вогнем – постане світ перед судом.

Так і Августин, [коментуючи слова] Послання «не хочемо залишати вас у незнанні щодо померлих», тлумачить багато чого з повною ясністю. Так і Єронім, пояснюючи Ервенію [, що значать] сім труб, засвідчив великі знання.

На цьому, володарко королево, я, вірний вам, щасливо завершую те, що Ви бажали дізнатися; готовий виконати і інші Ваші повеління, якими Ви мене вдостоїте.


[1] Тут і далі цитати зі Святого Письма подано за перекладом Івана Хоменка.

© Олександр Артамонов, переклад з латини, 2018.